«Священник» Романенко Роман Игоревич — волк в овечьей шкуре. Или, как и зачем «убрали» священника Фесика Анатолия.
История начинается в недалеком 2011 году, когда Романенко возжелал возглавить один из старейших Храмов Днепропетровска. Так как «развернутся» в Храме, расположенном на территории психиатрической больницы на ж.м. Игрень, для его «способностей» не хватало народа… Итак, возвращаемся в 2011 год. Газета «Лица»:
Історія, яка зав’язалася навколо Свято-Хрестовоздвиженського храму в районі ж/м «Комунар», стосується одного священика, в якого міліція знайшла коноплю.
Згідно Євангелія, мета людського життя – наближення до Бога. Спасіння. Покликання священика – допомагати людині в цьому, рятувати людські душі.
Але, на жаль, сьогодні переважна більшість молодого покоління священиків «такими дрібницями», як Заповіді Божі, себе не обтяжує. Натомість, батюшки у повній мірі інтегрувались в бізнес-структури. Ставши їх частинкою.
Це дало можливість почуватися вищими за рядового громадянина, чи навіть священика. Життя на широку ногу стало нормою для «нових руських» священиків.
Звичне явище – батюшка за кермом шикарного авто. Вони називають це «здоровими прихватами». В той же час, їх паства ледве зводить кінці з кінцями.
Моральне богослов’я вчить: не можна закривати очі на гріх. Бо гріх ширитиметься. Свідченням тому історія, яка зав’язалася навколо старовинного, побудованого в стилі козацького барокко Свято-Хрестовоздвиженського храму, який знаходиться в Дніпропетровську, в районі ж/м «Комунар».
День 5 березня 2011 року для настоятеля Хрестовоздвиженського храму Анатолія Фесика нічим не відрізнявся від інших. Служба при храмі: як не весілля, то похорон, – це все служба священика, нічого незвичайного. Щоправда, закінчився день незвично і точно неочікувано – в відділку міліції!
Після обряду освячення в квартирі пари молодих людей – хлопця та дівчини 20-25 років, які відрекомендувалися братом та сестрою, настоятеля Свято-Хрестовоздвиженського храму Анатолія Фесика затримали працівники дніпропетровського обласного УБНОНу (управління по боротьбі з незаконним обігом наркотиків), які чекали на священика «в акурат» перед виходом з під’їзду будинку молодих людей, що на вулиці Косіора, 9. Провівши обшук, міліціонери знайшли в кишені штанів священика те, що шукали – пакетик з наркотичною речовиною – коноплею.
Анатолій Фесик згадує події того вечора: «Мене зупинили в 5 метрах від під’їзду будинку невідомі мені люди. Їх було не менше 6 чоловік. Представились працівниками обласного УБНОНу… Згодом до будинку під’їхала машина – «газель». Там і проводили обшук».
Цікаво, що огляд речей священика проводили поверхово, ніби знали, що і де шукати. Відразу стали перевіряти кишені куртки.
«Після обряду освячення, саме в куртці, в лівій внутрішній кишені, я випадково знайшов пакетик з речовиною зеленого кольору, який, щоправда, переклав автоматично в кишеню штанів», – говорить батюшка.
Справді, версія, що убнонівці випадково проходили мимо будинку, помітили отця Анатолія і вирішили його обшукати, не витримує жодної критики. Зрозуміло точно – на Фесика хтось заявив.
Ми зателефонували начальнику УБНОНу в Дніпропетровській області Івану Олійнику, але виявилось, що начальник у відпустці. (Випадково не внаслідок цієї справи?) Ми залишили свій номер його заступнику, з проханням, що б Іван Іванович з нами зв’язався. Пройшов майже тиждень, а нам так і не зателефонували.
Натомість, джерело в правоохоронних органах повідомило, що «заказ» на Фесика зробив служитель Храмів Преподобного Іова Почаєвського і Ксенії Римлянинки, які знаходяться на території психіатричної лікарні та тубдиспансера, – батюшка Руслан Олійник.
Колеги Івана Івановича Олійника неофіційно погоджуються, що наркотики Фесику підкинули.
Можемо припустити: зроблено це з метою змусити останнього залишити посаду настоятеля «ласого шматочку» – Свято-Хрестовоздвиженського храму.
Тоді, після складання протоколу, отця Анатолія все ж відпустили. Бо правоохоронці нібито зрозуміли, що мають справу з банальною підставою.
«А десь через тиждень з мобільного телефону (№096-594-59-04) мені зателефонував невідомий чоловік і запропонував зустрітися. При зустрічі відрекомендувався Максимом, працівником правоохоронних органів, – згадує батюшка Анатолій. – Почалася типова для таких випадків бравада: ми знаємо, що Ви не лише вживаєте наркотики, але і займаєтесь їх збутом. В СБУ є інформація, що ви їздили в Нідерланди в 1993 році, і з того часу Ви «в темі».
Фесик відповів, що захищатиме свою честь і гідність незалежно від тиску на нього.
Через декілька днів після розмови з Максимом священику прийшло смс-повідомлення ось такого змісту: «Лікарняний заднім числом, на півроку. Печатки і документи здати. До листопаду зникнути».
«Мені тоді стало зрозуміло, що хтось, дуже розумний, розгрібає жар руками отця Руслана та органів внутрішніх справ. А останні пробують сфальсифікувати дані про нібито скоєний злочин. З метою дискредитації мене перед керівництвом єпархії, якщо раптом я відмовл
УПЦ Астана
отправить урода поднимать периферию!!!
спаси Господи люди твоя.
уста его полны лжи; все члены тела его — орудия греха; глаза исполнены зависти; руки все захватывают только себе, и ноги быстры на все злые дела. развращенное сердце его неуклонно следует желаниям грехолюбивой плоти, и неразумная душа, раболепствуя телу ради временных наслаждений, совсем не помышляет о предстоящих в будущей жизни мучениях, а ублажает себя и веселится
жаль его. пропадает.